Що означає заполярне коло

Полярне коло

Полярне коло являє собою географічний термін для умовної кругової лінії (дуги) з посиланням або до Полярного кола або полярного кола . Це два основних кола широти (паралелі). На Землі Полярне коло в даний час дрейфує на північ зі швидкістю близько 14,5 м на рік і зараз знаходиться на середній широті (тобто без урахування астрономічної нутації) 66 ° 33′48,7 ″ пн .; в даний час Антарктичне коло дрейфує на південь зі швидкістю близько 14,5 м на рік і зараз знаходиться на середній широті (тобто без урахування астрономічної нутації) 66 ° 33′48,7 ″ пд. [1] Полярні кола часто прирівнюються з полярні області Землі . Через притаманне їм кліматичне середовище основна частина полярного кола, більша частина якого – морська, є малозаселеною, тоді як це стосується всієї Антарктиди, яка переважно є сушею та захищеними крижаними шельфами.

Якби на Землі не було атмосфери, то обидва полярних кола (дуги) бачили б день у році, коли центр Сонця безперервно знаходиться над горизонтом, і день у році, коли він завжди під горизонтом – полярний день і полярну ніч як це відбувається довше, у колах. До супутніх полюсів ( Північний та Південний ), географічно відомих як фригідні зони, така тривалість триває до половини року, а саме близько до полюсів. Натомість заломлення атмосфери та сонячне світло, що досягає планети як розширений об’єкт, а не як точкове джерело означає, що тільки в кожному колі поверхня Землі не відчуває належної полярної ночі протягом 24 годин, коли Сонце не сходить. Завдяки цим самим двом факторам, просто назовні кожного кола все ще переживає полярний день (день, коли Сонце не заходить повністю).

Широта полярних кіл становить + або −90 градусів (що відноситься відповідно до Північного та Південного полюсів) мінус осьовий нахил (тобто осі Землі щоденного обертання щодо екліптики , площини орбіти Землі) ). Цей переважний середній нахил Землі дещо змінюється, це явище називають нутацією . Тому зазначені вище широти розраховуються за усередненими значеннями нахилу, що спостерігаються протягом багатьох років. Осьовий нахил також демонструє довгострокові зміни, як описано у довідковій статті (різниця в 1 секунду дуги (″) у нахилі еквівалентна зміні приблизно на 31 метр на північ чи південь у положеннях полярних кіл на Землі поверхні).

Полярні кола майже точно відповідали б межам для зон, де полярна ніч і полярний день відбуватимуться протягом усього зимового та літнього сонцестояння відповідно. Вони роблять це слабо через вплив атмосферного заломлення в якому атмосфера Землі згинає промені світла біля горизонту і кутовий діаметр Сонця, як завжди на Землі, видно з орбітальної відстані Землі (яка дуже незначно змінюється під час кожної орбіти). Ці фактори означають, що межі, що спостерігаються на землі, знаходяться на відстані 80–100 км від кола. Ще одним чинником усіх місць для цього числового діапазону є нутація, яка є дуже невеликою зміною нахилу. Спостерігачі, що знаходяться вище рівня моря, можуть побачити невелику кількість диска Сонця (див. Горизонт ), де в нижчих місцях він не підніметься. Для полярного кола , яке знаходиться в зимовий час за 80–100 км на північ від кола і влітку за 80–100 км на південь від кола; зворотні напрямки застосовуються до іншого кола. [2]

Словник фразеологізмів

зачаро́ване ко́ло. Скрутне, безвихідне становище. Він менше пив з випадковими знайомими по буфетах .. Але згодом знову взявся за своє .. Створилося зачароване коло, з якого він з своєю слабою волею не міг вийти (Д. Ткач); Працювати вона хоче за фахом, а щоб одержати фах, професію, треба раніш здобути вищу освіту. Зачароване коло! (Л. Дмитерко).

Словник відмінків

відмінокоднинамножина
називнийко́локо́ла
родовийко́лакіл
давальнийко́луко́лам
знахіднийко́локо́ла
оруднийко́ломко́лами
місцевийна/у ко́лі, по ко́луна/у ко́лах
кличнийко́ло*ко́ла*

Словник синонімів

ВЕРСТВА́ (частина суспільного класу, соціальна група), ПРО́ШАРОК, ШАРрідше; СТАНзаст. (із закріпленими законом спадкоємними правами та обов’язками); КО́ЛАмн. (певна група населення чи суспільні угруповання). В них [у творах Нечуя-Левицького] ми бачимо.. життя й побут різних верств та прошарків суспільства – селянства, заробітчан-бурлак, жебраків, поміщицтва. інтелігенції, міщанства, чиновництва (з посібника); – Ми.. боронимо інтереси того шару [селян], який.. всі кривдять (І. Франко); Челядники.. указували кожному гостеві місце за станом і за багатством його (З. Тулуб); Мічурін ..став, нарешті, відомий широким народним колам (О. Довженко).
КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Колеса торохтіли по битій дорозі (М. Коцюбинський); Всі груди у військового були густо запетльовані шнурками, довжелезна шабля, почеплена до боку, котилась на коліщаті по тротуарі і торохтіла (С. Добровольський); Млинове коло шумить (Леся Українка); – Сьогодні мій верстат закапризував зранку, – скаржилась вона майстрові, – двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Юхим крутив маховики січкарні (С. Чорнобривець).
I. КО́ЛО (замкнена крива лінія, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет, що має таку форму), ОКРУ́ЖНІСТЬ, О́ЧЕРТрозм.; КРУГперев. мн., КРУЖА́ЛОперев. мн. (концентричні хвилі на воді). Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (В. Собко); Ось уже шубовснула котрась із дівчат – круги пішли по воді (А. Головко); – Л-л-ясь! Так кружала по воді й побігли. (Остап Вишня).
I. КРУГім. (площина, обмежена замкненою кривою лінією, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет такої форми тощо), КРУЖА́ЛО, КО́ЛО, КРУГОВИ́НА (ділянка, схожа на таку площу). Сміялися озер круги, Степи, діброви і долини (Я. Щоголів); Знов почав [Антосьо] танцювать; аж кружало витоптав, танцюючи на.. долівці (А. Свидницький); Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло (пісня); Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С. Васильченко).
СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Лрідше,ОСЕРЕ́ДОКрідше,О́БШАРрідше.Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Рильський); Селянське середовище; Робітниче середовище; Суспільне оточення; Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорислива мета (Ю. Яновський); Буржуазні сфери; Літературні сфери; Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом (З. Тулуб); Я брав навмисне “об’єктивні” теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).
ТАНО́К (народна гра, учасники якої, взявшись за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи), ХОРОВО́Д, КО́ЛО, ТА́НЕ́ЦЬрідко.Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить (Леся Українка); І скрізь розцвіли новорічні ялинки. Круг них, золотистих, Струнких од природи, Кружляють веселих дітей хороводи (М. Бажан); Вони [люди] хотіли б пуститися якимось урочистим хороводом, побожним танцем святого царя перед святим ковчегом (М. Грушевський); [Перелесник:] Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка); [Дівчина:] Ну ставаймо в коло, До млинів угору Поведем танець, Веселий ралець (М. Кропивницький).

Словник фразеологізмів

зачаро́ване ко́ло. Скрутне, безвихідне становище. Він менше пив з випадковими знайомими по буфетах .. Але згодом знову взявся за своє .. Створилося зачароване коло, з якого він з своєю слабою волею не міг вийти (Д. Ткач); Працювати вона хоче за фахом, а щоб одержати фах, професію, треба раніш здобути вищу освіту. Зачароване коло! (Л. Дмитерко).

Словник синонімів

БІ́ЛЯприйм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Йрозм.;ПРИз місц. в.,ПО́ПРИіз знах., рідше місц. в., діал. (при позначенні безпосередньої близькості); КО́ЛО (указує не тільки на безпосередню, а й на незначну відстань від кого-, чого-небудь); БЛИ́ЗЬКО, ПОБЛИЗУ́, НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУрозм. (з род. в., рідше з род. в. і прийм. в і д і без нього – при позначенні незначної відстані від кого-, чого-небудь). Чого тільки не почуєш в ці сині вечори біля вогнища! (О. Гончар); Побіля річок, озер та видолинків України є мільйони таких джерелець з цілющою і чистою водою (М. Чабанівський); Хочу встать та глянути, бо знаю, що вона сидить кінець стола, край віконця (І. Нечуй-Левицький); Там же коло греблі – окрай побережжя Сохла скрізь по вербах рибальська мережа (І. Манжура); Козаче село Глибове при самому Дніпрі (Марко Вовчок); Василь щосили махає косою і чує, як вона палить попри самий корінь стебло, що за ніч відсиріло і стало крихким (І. Чендей); Близько воза дітвора – школярі зволочини стягають у купу (А. Головко); Прилучилась до їхнього гурту і Юлька Яловець, що жила поблизу Марійки (Є. Гуцало); Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко); В Тульчині і неподалік Тульчина проживав славетний російський полководець О. В. Суворов (І. Цюпа); Поруч із ним ішов хазяїн підводи, літній, бородатий Данило Корж із села Піски, що неподалеку від Вітрової Балки (А. Головко).
БІ́ЛЯприйм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗАз оруд. в. (при дієсл. доглядати, ходити і под.); НАД[НА́ДІперед деякими сполученнями приголосних][НА́ДОрідше] (з оруд. в. – при дієсл. працювати і под.) – Я не обіцяю вистачити другу частину [рукопису]. біля неї чимало треба попрацювати (Панас Мирний); Виноград любить, щоб коло нього ходити (М. Коцюбинський); Поїла [мати] таращанців чаєм, ходила за пораненими, прала бійцям сорочки. (О. Довженко); Як день той настане, Ідуть править панахиду Над нашим гетьманом (Т. Шевченко).
БЛИ́ЗЬКОу знач. прийм., з род. в. (указує на приблизність кількості, міри, часу), БІ́ЛЯрідше,КО́ЛОрідше,З[ІЗ, ЗІ, ЗОперед деякими сполученнями приголосних]із знах. в., розм.,ЩОСЬ ІЗіз знах. в., розм.Глянув на годинник – уже за двадцять друга, додому лишилось близько години їзди (Є. Гуцало); Одного дня до Бідулі примчали дозорці і сповістили – близько роти фашистів йде просто на табір (Ю. Збанацький); Біля сотні озброєних мисливців-старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці (О. Довженко); Коло Різдвяних свят о. Василь трохи занедужав (М. Коцюбинський); Поспитавши разів зо три “хто” й “чого треба”, Хорбутиха впустила мене до хати (І. Муратов); В просторій кімнаті стояло щось із п’ятнадцять столиків (М. Трублаїні). – Пор. 1. прибли́зно.

Що означає заполярне коло

ВІДМІНОКЧОЛ. РІДЖІН. РІДСЕР. РІДМНОЖИНА
Називнийзаполярнийзаполярназаполярнезаполярні
Родовийзаполярногозаполярноїзаполярногозаполярних
Давальнийзаполярномузаполярнійзаполярномузаполярним
Знахіднийзаполярний, заполярногозаполярнузаполярнезаполярні, заполярних
Оруднийзаполярнимзаполярноюзаполярнимзаполярними
Місцевийна/у заполярному, заполярнімна/у заполярнійна/у заполярному, заполярнімна/у заполярних

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.