У світі масово гинуть бджоли: що буде, якщо медоносних комах не стане

Масова загибель бджіл у всьому світі в останні роки набуває все більших масштабів, а триваюча тенденція загрожує екологічною катастрофою і незворотними наслідками для біосфери. Чим викликаний феномен та як може відгукнутися в майбутньому? Давайте розберемося.

Про причини загибелі медоносних комах, як зміниться життя людей без цих безхребетних запилювачів та чи можна звернути цей процес – Styler розповіли українські експерти в галузі біології, АПК, бізнесу.

Почнемо з кінця – чому все серйозно

Моделюючи сценарій – що буде, якщо раптом зникнуть бджоли – варто готуватися до найгіршого підсумку і для людей, попереджає біолог інноваційного українського дистанційного освітнього проекту Віталій Скрипник.

За його словами, після повного мору бджіл слідуватиме вимирання значної кількості видів квіткових рослин, яких вони запилювали.

Тут варто зауважити, що панівною групою рослин на планеті є квіткові, велика частина з них запилюється різними комахами, не тільки бджолами – тут і метелики, і жуки, птахи, міль та інші крилаті. Але бджоли є запилювачами дуже великої кількості рослин.

. після цього в теорії відбудеться вимирання комах та інших тварин, для яких ці рослини були кормовою базою. Потім це вплине на великих тварин і людину.

“По суті це сценарій глобального вимирання видів на планеті, яке швидше за все призведе і до вимирання людини як виду”, – б’є на сполох представник науки.

При цьому біолог “Атмосферної школи” скептично оцінює шанси людства замінити бджіл, використовуючи методи штучного запилення (нагадаємо, вчені в Гарварді навіть зайнялися розробкою “робобджіл”) – мовляв, це занадто глобальне завдання, яке нам не під силу виконати.

“А здавалось, бджола всього лиш, невеличка комаха, а від неї залежить існування людства”, – говорить Скрипник.

Звідки взявся бджолиний мор

Наука схильна пояснювати це негативне явище такою сукупністю факторів, як:

• пестициди,
• інфекції (зокрема, нозематоз – небезпечна хвороба маток, трутнів і дорослих бджіл) і паразити (кліщ варроа),
• зміни клімату.

А ще промисловці закликають не скидати з рахунків значний вплив самої людини на природу.

“Оскільки бджільництво – це результат і напрямок господарської діяльності людини, то воно повністю залежить від кваліфікації, навичок фахівців-бджолярів, і з іншого – від ступеня природоохоронних заходів в конкретній країні!” – зазначає Юрій Михайлов, засновник великої харківської агрокомпанії.

Витісняє бджіл і скорочення площі лугів і земель з дикою рослинністю, тобто природним рослинним покривом.

Бізнесмен додав, що в цілому на планеті йде постійне вимирання видів рослин, комах і тварин – і це, очевидно, більш шкідливий і некерований процес впливу людини на біосферу планети Земля.

Розглянемо причини детальніше

Біолог звертає увагу, що бджіл вбивають, в тому числі деякі пестициди (по суті – отрути), які використовуються в сільському господарстві для контролю за розмноженням, запобігання появи та знищенню шкідників.

Бджоли можуть гинути через обробку оброблених полів отрутохімікатами (фото: facebook.com/Yuriy Pavlenko)

Річ у тому, що пестициди діляться на кілька груп: гербіциди, акарициди, інсектициди, фунгіциди та інші. Так от саме інсектициди, метою яких є знищення шкідників (у всіх комах процеси життєдіяльності відбуваються майже однаково) просто де-факто знищать будь-яку комаху – незалежно від того, шкідник це чи ні – яка попала на територію їх впливу.

“Звісно, це стосується не тільки бджіл, але якщо при загибелі «диких видів» ми говоримо про зменшення біорізноманіття, то загибель бджіл несе також і економічні наслідки”, – розповів Скрипник.

Також останнім часом почали з’являтися нові захворювання невідомого походження, які можуть знищити всю бджолину сім’ю або пасіку взагалі.

Але однієї якоїсь основної інфекції немає, адже загибель бджіл відбувається по всьому світу, відповідно питання хвороб найімовірніше є комплексним і не пов’язане з будь-якою однією конкретною хворобою.

Наскільки великий вплив глобального потепління

Циклічні кліматичні зміни на планеті відбувалися завжди, розповідає біолог. По суті, зміна умов існування живих організмів є поштовхом, який призводить до необхідності появи нових адаптацій, а отже, і еволюційного процесу.

За словами науковця, якби не було змін клімату на планеті, то не було б і нас як виду – ми не еволюціонували б до істот, враховуючи відсутність необхідності живої природи до пристосування.

“Тепер питання, як це все стосується вимирання бджіл? Бджоли є одним з мільйонів біологічних видів цієї планети, і вони мають адаптуватись до нових умов, або зникнути”, – говорить Скрипник.

Проблема в тому, що в одомашнених бджіл адаптивні можливості знижені, як і у всіх одомашнених видів, тому зміна клімату на них так сильно і впливає.

“Слід зауважити, що зміни клімату впливають не тільки безпосередньо на бджіл, а і на живі організми, які їх оточують, а це і кормова база, і хижаки, і хвороби”, – додає він.

Біолог схильний розглядати всі ці причини як комплексний вплив, що врешті-решт і призвело до нинішнього вимирання безхребетних запилювачів.

Бджоли є ключовими запилювачами, забезпечуючи або покращуючи відтворення значної частини диких квітучих рослин у світі та врожайність близько 85% всіх оброблюваних культур (фото: flickr.com)

Що з українськими бджолами і як їх можна захистити

У нашій країні особливо актуальним залишається питання загибелі бджіл через використання пестицидів і агрохімікатів під час їх льоту, розповіла експерт з АПК, стратегічний радник комітету з аграрних питань Української асоціації бізнесу і торгівлі Яна Казьміна.

Так, масове отруєння бджіл на пасіках зазвичай спостерігається у весняно-літній період, на який припадає найбільша кількість обробок пестицидами та агрохімікатами посівів сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб, бур’янів.

Щоб врегулювати це питання, був підготовлений законопроект про внесення змін до закону України “Про пестициди і агрохімікати” щодо вдосконалення вимог до маркування пестицидів і агрохімікатів” (№ 5237), який вже схвалили екологічний і аграрний комітети, і підтриманий бізнесом. Документ зареєстрували в березні. і він все ще очікує свого розгляду у Верховній Раді.

Що пропонує проект закону:

• встановлення вимог до обов’язкового нанесення інформації про екологічну небезпечність пестицидів і агрохімікатів для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл, на етикетку (маркування) кожної товарної одиниці пестициду або агрохімікату;
• встановлення вимоги щодо обов’язковості здійснення оцінки екологічної небезпечності пестицидів і агрохімікатів для нецільових об’єктів у тому числі бджіл під час державної реєстрації.

Ініціатори нововведень переконані, що такі зміни сприятимуть: мінімізації ризиків негативного впливу пестицидів та агрохімікатів на нецільові об’єкти, у тому числі бджіл; підвищенню обізнаності фермерів про порядок безпечного застосування пестицидів та агрохімікатів.

“На сьогодні безпечне використання пестицидів і агрохімікатів є дуже актуальним питанням, оскільки від нього залежить здоров’я і життя людей, тварин, а також стан навколишнього середовища”, – наголошує Казьміна.

Що кажуть цифри про зникнення бджіл

За даними досліджень про тенденції поступового скорочення популяції бджіл у світі, в період з 2006 по 2015 рік було зареєстровано приблизно на 25% менше видів, ніж до 1990-х років. Про це йдеться у публікаціях в наукових виданнях, представлених в кінці 2020 – на початку 2021 років.

Тоді фахівці проаналізували дані Глобального інформаційного фонду з біорізноманіття за більш ніж століття.

Також останнім часом стали фіксувати щозими загибель близько 30% вуликів в США та 12% в Європі.

Світові дані про глобальне скорочення різноманітності видів бджіл (фото: cell.com/one-earth)

В Україні влітку 2018-го виявили вимирання до 80-90% бджіл у деяких районах Харківської області, що сталося через отрутохімікати, якими обробили поле гороху.

Також ми писали про те, що в Україні розводять унікальних бджіл, які не жалять людей.

Чи можна врятувати бджіл (і людей), прослуховуючи вулики?

У бджіл великі проблеми, але чому саме – нам достеменно не відомо.

Можливих причин декілька – надмірне використання інсектицидів; забруднене повітря; глобальне потепління; варіатозний кліщ і навіть перешкоди від електромагнітної радіації.

А може, всі ці чинники працюють разом. Але ми не можемо знати напевне до того, як отримаємо додаткову інформацію.

Тож “Проект всесвітнього захисту бджіл” (World Bee Project) та IT-компанія Oracle створюють глобальну мережу “смарт-вуликів” зі ШІ, щоб вчені могли в режимі реального часу отримувати інформацію про взаємозв’язок бджіл та їхнього довкілля.

На вуликах буде встановлено до шести сенсорів, які вловлюватимуть звуки дзижчання бджіл, рухи їхніх лапок і крилець, вагу меду, рівень вологості у вулику, а також місцеву погоду та рівні забрудненості повітря.

Сенсори надаватимуть інформацію щодо звуків, температури, вологості та ваги меду у вулику

Сенсори на вуликах – не новина. Але залучення ШІ та машинного навчання до аналізу зібраних даних має принести свої плоди у вигляді інсайтів, пояснює Джон Ейбел, віце-президент Oracle з хмарних технологій.

“Чи не найважливішою сукупністю даних є звук”, – зауважує він.

“Ми конвертуємо його в потік даних і використовуємо для машинного навчання, щоб проінформувати бджоляра. А з технологією Oracle Cloud ми можемо дуже швидко отримати багато даних. У нас є технологія, що сама навчається, сама налаштовується і сама себе корегує, тож усі потрібні дії вона автоматизує”.

Як повідомила компанія Oracle, усі зібрані дані належатимуть “Проекту всесвітнього захисту бджіл”. Вона використовуватиме технологію блокчейн, за допомогою якої перевірятимуть, чи надходять дані з конкретного вулика і чи не спотворені вони.

На думку Саймона Поттса, викладача біорізноманітності в Університеті Рединга, в умовах звичайної лабораторії чи польових досліджень з’ясувати, що саме впливає на бджіл, буде достатньо складно.

Автор фото, Reading University

“Медоносні бджоли – єдиний найважливіший запилювач на планеті”, – каже Саймон Поттс

“Завдяки ШІ та машинному навчанню ми можемо почати складати низку характеристик здоров’я бджіл і нездорових вуликів”, – зазначає професор.

“Але найважливішим здобутком буде виявлення ранніх індикаторів проблем”.

Наприклад, коли бджоли рояться (сім’я ділиться на дві рівні частини, бджоли збираються в рій і вирушають на пошуки нового місця проживання – Ред.), вулик може втратити половину популяції та половину меду, оскільки ті бджоли, які відлітають, спершу добряче наїдаються.

Тож бджолярі хочуть звести роїння до мінімуму.

Часто роїння бджіл відбувається через неналежну вентиляцію чи високу температуру, тому дані про вологість, температуру та вагу меду у вулику допоможуть роздивитися сигнали проблем ще на ранньому етапі.

А бджоляр зможе вжити превентивних заходів.

Чому бджоли такі важливі?

Бджоли – життєво важлива ланка сільського господарства: 1,4 мільярда робочих місць на фермах і три чверті світових запасів продовольства (вартістю приблизно 577 мільярдів доларів) залежать від запилення врожаю.

А зі 100 сільськогосподарських культур, що годують 90% населення світу, 70 запилюються одомашненими та дикими бджолами.

“Медоносні бджоли – єдиний найважливіший запилювач на планеті”, – каже професор Саймон Поттс.

За останні 70 років чисельність медоносних бджіл у Британії різко скоротилася

За останні 50 років обсяги сільськогосподарського виробництва, що залежить від запилення, зросли на 300%, тоді як популяції бджіл різко зменшилися.

Зокрема у Британії з 1985 по 2005 роки чисельність медоносних бджіл скоротилася на 54%. У Сполучених Штатах кількість колоній бджіл, що виробляють мед, у 1947-2008 роках зменшилася від 5,9 мільйона до 2,4 мільйона (на 59%).

“Надмірна індустріалізація, використання пестицидів, руйнування природних середовищ проживання та кліматичні зміни – усе це в сукупності призвело до такого результату, – повідомила Сабіха Малік, засновниця й очільниця Проекту всесвітнього захисту бджіл, націленого на моніторинг здоров’я бджіл по всій планеті.

На думку засновниці “Проекту всесвітнього захисту бджіл” Сабіхи Малік, зникнення бджіл пов’язане й зі змінами клімату

Понад 40% видів безхребетних запильників (особливо бджіл і метеликів) постали перед загрозою вимирання.

Потенційний негативний вплив на сільськогосподарське виробництво – лише один з факторів, що стоять за торішніим суворим попередженням від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) щодо глобальної продовольчої безпеки.

Втім, науковцям бракує вичерпного набору даних, щоб проаналізувати масштаби зникнення бджіл у різних регіонах світу й виявити причини.

У Великій Британії медоносним бджолам сьогодні загрожує такий інвазивний вид, як азійський шершень. Коли гігантський шершень залітає у вулик, робочі бджоли оточують і фактично смажать його – а одночасно і себе – до смерті, підвищуючи температуру своїх тіл.

Знову ж таки, моніторинг у реальному часі дозволить вчасно усувати цих хижаків.

Азійського шершня вважають загрозою існуванню бджіл

У Манчестері компанія Cisco та міський центр інновацій Mi-Idea, уклавши партнерську угоду з австралійською групою інформаційних інновацій Data61, відстежують пересування бджіл за допомогою технології “Інтернет речей” (IoT).

Група дослідників хоче вивчити різні явища, як-от синдром руйнування колонії – коли робочі особини зникають, покидаючи матку.

В рамках проекту до окремих бджіл прикріплюють чіпи RFID (радіочастотна ідентифікація – Ред.), щоб дослідники могли записувати їхні пересування.

“Впродовж наступних двох десятиліть нам потрібно збільшити виробництво продовольства. І водночас в усьому світі зникають бджоли”, – наголошує Пітер Картер з компанії Data61.

“Тому ми використовуємо засоби аналізу даних і машинне навчання, щоб швидше здійснити відкриття щодо причин їхнього вимирання. А вже після того зможемо приймати розумні рішення щодо того, куди краще інвестувати людські ресурси, силу наших учених”.

Штучний інтелект навчився шукати проблеми в британських бджолиних вуликах, тож Проект всесвітнього захисту бджіл планує розгорнути ці смарт-вулики в усьому світі. Як уже повідомили фермери та бджолярі різних країн, вони хочуть долучитися до мережі вуликів, оснащених ШІ.

“Кожен додатковий підключений вулик гарантує нам сотні тисяч додаткових одиниць інформації, – зазначив Джон Ейбел з Oracle. – Так зростатиме точність зібраних даних”.

Тепер мета полягає в тому, щоб підлаштувати ШІ до різних середовищ.

Бджільництво в Ефіопії. Ця країна – найбільший виробник меду в Африці

“Проблеми бджолярів, наприклад, у Буркіна-Фасо відрізняються від проблем бджолярів з передмістя Лондона”, – пояснює пан Поттс.

“Будуть певні загальні проблеми, на які реагують усі медоносні бджоли, але всієї картини вони нам не покажуть. Тож ми попрацюємо з бджолярами на місцях”.

Однак Сабіха Малік бачить підстави для оптимізму. “Технології дозволяють нам швидко рухатися вперед. Тож спільними зусиллями ми можемо зупинити зникнення бджіл і змінити ситуацію на краще”, – вважає вона.

Хочете отримувати білше цікавих історій в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.