Чим харчується лисиця: їжа в природних умовах

Лисиці – дуже цікаві і гарні тварини, за типом харчування відносяться до хижаків. Однак, зацікавившись питанням про те, чим харчується лисиця, можна дізнатися масу цікавих фактів про процес полювання за здобиччю і раціоні цієї тварини.

Лисиця з давніх часів вважається незвичайним хижаком, що володіє неабиякими інтелектуальними здібностями, які проявляються під час видобутку їжі. Недарма в багатьох слов`янських фольклорних творах – казках і переказах фігурує лисиця, що відрізняється хитрістю і спритністю.

Дійсно, цей звір, часом, дивує зоологів, особливо коли справа стосується полювання за здобиччю і замітання слідів, коли лисиця рятується від ворогів. Розповідаючи про те, що їсть лисиця, не можна забувати, що цей звір – типовий хижак. Однак, переглядаючи «меню» цієї тварини, можна отримати досить великий список їжі. Основна їжа лисиці, як і будь-якого хижака, це їжа тваринного походження.

Примітно, що в цей список входить понад 350 варіантів різних гризунів, дрібних ссавців і птахів. Найчастіше лисиця полює на дрібних гризунів сімейства полевковие. Згідно з дослідженнями зоологів, найбільші популяції лисиць мешкають в географічних зонах, де є достатня кількість представників полевкових. Це найдоступніший вид їжі для лисиць, особливо в зимовий період, коли добути їжу найважче.

Полювання на цих польових мишей є цікавий і дивовижний процес. Лисиця безшумно пересувається по снігу, прислухаючись до писку потенційної здобичі. Відчувши гризуна і точно обчисливши його місцезнаходження, хижак стрімко пірнає носом в сніг, допомагаючи собі лапами дістатися до полівки.

Фактору несподіванки тут відводиться головна роль – миша, не дивлячись на чудовий слух, не завжди може передбачити появу лисиці і просто не встигає сховатися від зубів лисиці. Зоологи навіть придумали спеціальний термін, що характеризує цей процес – мишкованіе.

Основа раціону харчування лисиці в природних умовах – миші-полівки, зайці та інші гризуни і дрібні тварини. Лисиця не проти поласувати і птахом, але здатність літати допомагає пернатим уникнути смерті в пазурах хижака. Зате пташенята і кладка яєць на землі – в небезпеці.

Відео: Чим харчується лисиця в лісі? 27. 07. 2015 р

Крім мишей-полівок, важливе місце в харчуванні лисиці займають зайці. Особливо легкою здобиччю для хижака стають маленькі зайчата, які ще не вміють розвивати достатню швидкість в спробі втекти від переслідувача. Також лисиця може знайти і заячу нору і знищити весь послід. Не гребують лисиці і трупами гризунів в разі заячого мору. Великі особини вирішуються нападати і на більших тварин – дитинчат косуль, наприклад.

Лисиці не прагнуть особливо полювати за птахами, з огляду на те, що у пернатих є незаперечна перевага – можливість злетіти прямо з під носа хижака. Однак якщо лисиці представиться можливість, вона нападе на птицю, зазевавшуюся на поверхні землі, а також із задоволенням поласувати беззахисними пташенятами або кладкою яєць, якщо знайде гніздо на землі або в кущах.

При цьому здобиччю лисиці може бути як дрібні пташки, так і досить великі – глухарі, наприклад. Головний помічник лисиці в пошуках їжі – її чуйний ніс, який на великій відстані відчуває запах видобутку. Не дивлячись на те, що дикі лисиці побоюються людських поселень, в темний час доби вони можуть зважитися на напад на курник в селі, розташованому неподалік від лісу.

Лиса проникає в сарай, вистачає домашню птицю за горло і стрімко забирає в ліс. Однак хижаки рідко наважуються на такий небезпечний маневр, в основному це трапляється взимку, коли добути їжу найважче.

Перші півтора місяці життя цуценята лисиці годуються материнським молоком. Потім батьки привчають дитинчат до звичайної їжі – приносять їм живу здобич, щоб цуценята відчули азарт від полювання за їжею. Трохи пізніше, потомство почне навчання справжнього полювання.

Лисиці, що мешкають в пустельних і напівпустельних зонах, можуть харчуватися і плазунами – ящірками, неотруйними зміями та іншими. Зоологи Канади і північно-східній частині Євразії не раз спостерігали, як лисиці, подібно ведмедям, виловлювали рибу сімейства лососевих, правда, не живу, а яка загинула під час нересту. У літній період лисиці з задоволенням можуть «перекусити» комахами, великими жуками і личинками.

Рослинна їжа теж присутній в раціоні цих рудих хижаків. Особливо часто рослинним кормом ласують лисиці, що живуть в південних регіонах. Це можуть бути фрукти, ягоди, вегетативні частини їстівних рослин. Однак така їжа служить скоріше доповненням до основного раціону і ніколи не стає головним блюдом в меню лисиць.

У весняно-літній період дикі лисиці особливо потребують кормі, адже на їх опікою знаходиться потомство. Турбота про дитинчат може штовхнути лисицю на напад на велику здобич, побороти яку вельми не просто. Вченими були зафіксовані випадки, в яких лисиця загризла навіть на лебедя.

Відео: Що я їм. Харчування одного дня і мої загальні принципи харчування для стрункості і здоров`я

Взагалі лисиці недарма славляться дуже хитрими тваринами. Хижаки часто придумують незвичайні способи видобутку їжі або пристосовуються до наявних умов існування. Так, одного разу було відмічено, що лисиці на безпечній відстані слідують за плугом трактора, розорювати поле в нічний час доби.

Виявилося, що звірі ловили мишок-полівок, нори яких відкривалися в процесі оранки. Убивши одну тварину, спостерігачі цього процесу виявили в шлунку звіра шістнадцять гризунів! Всі ці спостереження дозволяють зробити висновок про те, що основну частину харчування лисиць становлять гризуни і дрібні тварини.

Харчування лисиці в природних умовах часто залежить від ареалу проживання. Однак завжди основу раціону складають дрібні ссавці тварини. В якості додаткового джерела живлення може вживатися рослинна їжа, комахи.

Як нам вполювати лисицю?

Ні для кого не таємниця, що лисиця — найрозповсюдженіший і численний мисливський звір української фауни. Але за цієї умови мисливський прес на її популяцію у нас у країні залишається одним із найнижчих. Причин тому декілька, і вони цілком зрозумілі.

В першу чергу лисяче м’ясо непридатне в їжу, по друге попит на її хутро низький. Тобто поліпшити матеріальне становище від впольованої лисиці мисливець і його близькі, загалом не можуть. А якщо й виникає бажання прикрасити свою чарівну дружину розкішною шубою з власноруч видобутих шкур, то ми отримуємо лише додаткові, і досить значні витрати на вичинку хутра та пошиття виробу. Та й тут на нас чекає «пастка»: майже кожна сучасна леді зауважить, що одягатися в натуральне хутро зараз зовсім не популярно.

Однак, не зайве зрозуміти, що полювання (легальне, а не «браконьерка»!) в нашій країні вже давно не в змозі допомогти в скрутному становищі (чи принаймні поліпшити свій матеріальний стан). Це пристрасть, на яку пересічний мисливець лише витрачає гроші — часто чималі. І позитивні емоції ми отримуємо не тоді, коли за столом посеред опал е ної «печери» в передчутті дегустації «мамонтової буженини» збереться вся родина, малі й старі, а під час саме цього процесу вистежування здобичі. Тому в ХХІ столітті привабливими стали полювання цікаві та складні, на уважну і обережну дичину. І потрібно відзначити, що саме таким об’єктом полювання є лисиця.

Які ж способи полювання на лисицю поширені в нашій країні? Їх чимало. Це полювання з собаками (норними й гончими), полювання на приваді, з підходу, а також полювання з манком.

Полювання з норними собаками

Як випливає з назви, основними гравцями в ній виступають невеликі собачки — норні тер’єри й такси. На сьогоднішній день найчастіше це ягдтер’єри й жорсткошерсті такси, хоча ще недавно тут сяяли гладкошерсті й жорсткошерсті фокстерьери, вельштерьери й гладкошерсті такси. Потрібно визнати, що мода мінлива, навіть у такій сфері, як норне полювання. Проте, основними якостями собаки мають бути: комплекція (в лисячу нору потрібно ж якось пролізти) й генетично закріплена злість до звіра. Успіх такого полювання в першу чергу залежить від рівня робочих якостей і натренованості собаки, а також знання мисливцем достатньої кількості обжитих лисячих нір.

Отже, мисливець, підійшовши до нори, запускає в неї собаку, яка, вловивши запах звіра, спрямовується підземним лабіринтом на його пошуки. Мисливцеві ж залишається зайняти місце на відстані 15-20 кроків від нори — так, щоб було зручно робити постріл, — і запастися терпінням. Якщо з-під землі чути приглушений гавкіт собаки —то вона виявила звіра, і тепер потрібно бути максимально уважним. Це буває непросто, коли мисливець один, а виходів із нори (віднорків) декілька. Стежити за всіма виходами потрібно однаково уважно — буває, що в норі знаходиться відразу кілька лисиць, і тоді вони намагаються покинути підземний притулок як можна швидше, не чекаючи сутички.

Коли собака вступає в бій з лисицею, остання може повести себе по-різному. Деякі лисиці огризаються, але самі не нападають і прагнуть якнайшвидше покинути нору. Інші, проблукавши вузькими переходами нори й заплутавши собаку, обережно йдуть малопомітним віднорком. Буває, що про його існування мисливець дізнається лише тоді, коли з нього слідом за лисицею вилазить собака.

Запорука успіху норного полювання в першу чергу залежить від робочих якостей собаки

Псам у норі доводиться важко. Інколи вони вступають у бій із суперником, який перевершує їх розміром і силою. Іноді бій у темряві може тривати кілька годин; трапляється, що собаки там гинуть — задихнувшись, але не відпустивши звіра. Чотирилапий мисливець також не повинен бути занадто сильним і злісним — такі пси часто душать здобич, а от витягнути її потім на поверхню не завжди вдається. Найкраще використовувати помірно слабку, але в’язку собаку, від якої лисиця рятується втечею й швидше вийде з нори. Дуже добре, якщо собака привчена після короткочасної, але жорсткої сутички відходити від звіра й вилазити на поверхню. Після пари-трійки таких «перекурів» норну забирають і ховають у переноску — і вже через хвилину-іншу потривожена лисиця, втративши впевненість у безпеці свого підземного притулку, вискакує з нори під постріл.

Не варто пускати в нору відразу двох собак. Крім зайвого травматизму через те, що в тісняві вони заважають один одному, це нічого не дасть. Набагато розумніше в такому випадку, коли собака вже відпрацювала в норі тривалий час, а лисиця так і не з’являється, змінити втомлену норну свіжою.

Стрільба на цьому полюванні ведеться на близькі дистанції й коли раптово з’явиться звір, тому рушниця має володіти розкидистим боєм. Дріб — від «трійки» до «одиниці».

Полювання з гончаками

Полювання з гончаками на лисиць починається ще по чорнотропу й триває до тих пір, поки глибокий сніг не змусить лисицю повернутися з лісу до поля. Мисливці повинні бути дисципліновані й добре поінформовані про правила для даного виду полювання.

Найкраще лисиця ходить під гоном однієї-двох собак. Велике їх число зайве, лякає лисицю. Під смичком (пара гончих) вона йде не особливо швидко, часто зупиняється, слухає, де знаходяться собаки, і починає знімати їх, кружляючи лісом, постійно вивчаючи місцевість попереду себе. Тримається лисиця при цьому найбільш міцних місць.

Перед напуском гончака

При полюванні на лисицю з гончаками можлива стрільба на різні дистанції. Але якщо полювання організоване правильно, мисливець не злякав звіра і добре знає основні його лази в острові (островом гончатники називають невелику ділянку лісу, або очерету, оточену чистими місцями), то зі стрільбою труднощів не буде. Кращими лазами вважаються місця біля виводкових нір, а також місця з’єднання двох ярів в одне русло — як у лісах, так і в полях. Вдалим лазом можна вважати глуху галявину, за якою лисиця під гоном обов’язково пройде, виглядаючи безпечний перехід, а також короткі перемички між островами — особливо якщо між ними є канава, траншея або межа, заросла чагарником або бур’янами. На лазі слід стояти як можна тихіше, не робити зайвих слідів при перебіжках на перехоплення гону собак, оскільки це заважає і псує полювання на лисицю з гончаками. Дистанції для стрільби тут можуть бути різними. Тим не менш «напівчока» з «одиницею» або «двома нулями» повинно вистачити в більшості можливих ситуацій.

Лисиця під гоном

Ну, а що ж робити тим мисливцям, які не настільки часто бувають на такому полюванні, щоб заводити для цього спеціалізовану собаку, або ж з якихось інших об’єктивних причин не можуть завести чотирилапого помічника. Для них теж є перелік цікавих способів випробувати мисливську пристрасть і добути руду шахрайку.

На приваді

Це полювання, як правило, здійснюється взимку, коли випадає сніг. Мисливець обирає відповідне місце для встановлення привади, керуючись наявністю лисиць у даній місцевості. Певну складність у це полювання вносить те, що в нас у країні діє обмеження: полювання повинно починатися не раніше, ніж за годину до сходу сонця, і закінчуватися не пізніше, ніж через годину після його заходу. Таким чином, доступними будуть лише ті лисиці, які відвідують приваду завидна або ж у ранні сутінки. Також важливо, щоб приваду (якщо це не туша великої тварини, яку в наш час дістати досить малоймовірно) потрібно досить часто оновлювати — і тому цей вид полювання не підходить тим, хто може викроїти для нього лише кілька годин у вихідні.

При полюванні на лисиць важливе маскування

Суть цього способу полягає в тому, що спочатку досить довгий час лиса прикормлюють в одному місці. І лише переконавшись, що потенційна здобич відвідує приваду регулярно, слід діставати із сейфа зброю.

Лисиця досить невибаглива до вибору підгодовування для привади. Це можуть бути відходи з бойні або рибопереробного підприємства, зібрані по узбіччях тушки збитих автотранспортом котів і дворняг і навіть харчові відходи зі столу. Далеко не зайвим буде зробити приваду нерухомою для лисиці — так, коров’ячу голову або котячу тушку краще прикрутити дротом до чогось нерухомого , стовпчика або деревця. Дрібні шматки, на кшталт риб’ячих голів, в мороз поливають водою — у результаті вони змерзаються у величезний важкий ком, який лиси ці не в змозі розтягнути за ніч і тому будуть змушені приходити сюди знову й знову.

Засідку для цього полювання роблять , зважаючи на обрану зброю. Так, для гладкоствольно ї зброї її споруджують у 30 м від привади, для малокаліберної гвинтівки — до 50-70 м, а в разі нарізної зброї центрального бою можна влаштуватися й подалі (100 м буде достатньо). Як засідка може використовуватися окоп, лабаз на дереві або ж просто зручна позиція де-небудь під кущем. Головна умова — лисиця не повинна відчути запах людини на підході і біля привади. Тому слід змінювати місце засідки з урахуванням напрямку вітру, або влаштовуватися на узвишші — чи то пагорб або лабаз на дереві.

Стрільба на приваді, зазвичай, відбувається на граничних для гладкоствольної зброї дистанціях, тому «суворі чоки» й «два нулі» тут дуже бажані. «Нарізняк» повинен бути укомплектований світлосильним оптичним прицілом, який потрібно не забути пристріляти.

З манком

Рідкісний вид полювання вимагає від мисливця стільки ж умінь, інтуїції й концентрації, скільки зимов е полювання на лисицю з манком. Та й, взагалі, за напругою і азартом це один із найбільш захопливих видів полювання.

Особливо ефективне й одночасно привабливе це полювання, якщо здійснюється пішки. Мисливець активно пересувається, переходячи від одного місця до іншого, затримуючись на кожній позиції приблизно 40-45 хвилин.

Рухлива принада Western Rivers Mantis Pro Decoy

Найкращий час для полювання з манком на лисицю — холодні сонячні дні. Але можна спробувати вполювати й в похмуру погоду, якщо вітер буде постійним. Дуже вітряна або взагалі штормова погода не обіцяє успіху. Полювати таким чином можна весь день. Ранками й вечорами потрібно обстежити околиці полів і лісів, підстерігаючи звіра на шляху його повернення з полювання. У денний час лисицю, найкраще слід шукати в лісі. У кожній засідці мисливець проводить близько 45 хвилин, у такому випадку в перші 10 хвилин вабити не можна. При переході з одної засідки в іншу слід дотримуватися обережності й обачності.

Якщо лисиця знаходиться близько, то може статися так, що почувши сформований манком заячий крик, вона просто накиває п’ятами — оскільки злякається конкурувати з більш великим хижаком у боротьбі за потенційного зайця. У такому випадку, якщо лисиця відреагувала й прийшла на крик пораненої здобичі — то це, найімовірніше, буде великий, здоровий й впевнений у своїх силах звір. У тих випадках, коли здалеку з’явиться лисиця, потрібно продовжувати й далі вабити, щоб підтримувати її цікавість. Як варіант, у цьому випадку можна перейти на манок, що імітує писк миші (взагалі, не соромтеся змінювати манки: буває, що на заячий крик реакції не видно, а на писк миші ця ж лиса раптом відразу реагує). Її абсолютно не бентежить, якщо з одного й того ж місця спочатку чується заєць, а потім миша. Тим не менш, якщо протягом 40 хвилин руда не підходить на постріл, то можна не витрачати час на цю здобич — вона вже не підійде . У цьому випадку най краще буде змінити позицію.

Йдучи на манок, лисиця не втрачає обережність

Щоб збільшити продуктивність полювання з манком на хижака, закордонні мисливці досить давно використовують рухливі приманки, що імітують дрібного звіра, який б’ється в агонії. Ці пристрої працюють від електроприводу і своїми рухами, разом з тужливими звуками, пробуджують інтерес і змушують забути про обережність навіть таку пропалену шахрайку, як наша лисиця. З недавніх пір ці приманки доступні і українським мисливцям.

Принципи і місця полювання із застосуванням динамічної приманки такі ж, як і без неї — з однією лише відмінністю, що динамічну приманку потрібно виставляти на відкритому місці, щоб лисиця могла помітити рух «ляльки» зі значної відстані. Ще тут працюють деякі правила полювання на приваді: це стосується дальності стрільби і розміщення приманки щодо місця засідки з урахуванням вітру.

Рухливі приманки дуже популярні в США при відстрілі койотів

Переважно стрільба під час полювання з манком здійснюється з нарізної зброї на значну відстань, але рухлива «лялька» так гіпнотизує хижака, що дистанцію стрільби по лисиці вдається скоротити до цілком «гладкоствольних» метрів. Одяг для такого полювання повинен забезпечувати щонайбільше зливання з навколишньою місцевістю, і найголовніше — ні одяг, ні спорядження не повинні видавати ніякого шелесту й скрипу.

Зазвичай на крик пораненого зайця приходять трофейні лисиці — здорові і дужі

Не соромтесь використовувати такі види полювання, тому що кожен із них винятковий і дуже захопливий . Досліджуйте, шукайте інформацію, спостерігайте за звіром — і тоді такий славний, і клопітний трофей, як лисиця, не змусить себе довго чекати!

Автор: Андрій Польовий

Як добути лисицю

Підписатися на новини

Кішка шипить на людину, тварину чи порожнечу: чому і що робити? Відповіді у ✅ Блозі зоомагазину Zootovary.com

Про незвичайну поведінку змій, гризунів і птахів перед землетрусом відомо багатьом. Чи можуть спрогнозувати катастрофу домашні улюбленці? Відповіді у ✅ Блозі зоомагазину Zootovary.com.

Причини позіхання у кішок і котів – природні та вимушені. Чому кішки часто позіхають, чи небезпечно це?

Тривалість життя домашніх тварин – важливий критерій вибору домашніх улюбленців. Про те, скільки живуть домашні тварини, читайте в Блозі магазину Zootovary.com.

• 0 800 30 99 39 безкоштовно з міських і мобільних номерів
• (044) 332 20 23 безкоштовно по Києву з міських номерів
• (067) 326 41 52
• (050) 422 41 52