Село, загнане в глухий кут обіцянками, як острівець надії
Маючи цілком достатній сільськогосподарський потенціал, Охтирський район, насамперед завдяки нафтовидобувній та газопереробній галузям, завжди позиціонував себе як потужний промисловий регіон. Та зовсім інші думки прийшли під час недавньої зустрічі очільника цього району — голови райдержадміністрації Ігоря Шарая із журналістами.
Село, обділене увагою держави, загнане в глухий кут обіцянками, невиплаченими дотаціями і субсидіями, з року в рік за потурання влади обкрадуване зернотрейдерами та переробниками сільгосппродукції, — сьогодні сприймається як єдиний острівець надії в морі економічних негараздів. І, певно, не тільки в зазначеному районі, де спад промислового виробництва у першому півріччі цього року становить більш як шість відсотків.
Однак не треба шукати причину лише в кризі, на яку багато що сьогодні списується. Так, ще недавно Охтирський лісгоспзаг переважно працював на експорт. І ось тепер колишні дивіденди обертаються солідними збитками. Склади підприємства затарені продукцією під зав’язку, бо зарубіжні партнери через фінансові проблеми відмовляються від співпраці з охтирчанами. Розпач, оскільки своєчасно не віднайшли покупців на внутрішньому ринку.
Певна соціальна напруга в районі відчувається і через погіршення ситуації в нафтогазовому комплексі. Різноманітні доплати до заробітних плат тепер у минулому. В результаті зменшились відрахування як до місцевого бюджету, так і до Пенсійного фонду. У першому півріччі, приміром, недоїмка до Пенсійного фонду в Охтирському районі становила більш як 200 тисяч гривень. Лихоманити почало нинішнього року ще одне донедавна стабільне підприємство — ДП «Охтирський комбінат хлібопродуктів», де також з’явилася суттєва заборгованість із зарплати.
Таким чином, на сьогодні фактично лише сільськогосподарські виробники району виконують зобов’язання перед бюджетом. На їхніх підприємствах немає заборгованості із зарплати, в деяких галузях навіть спостерігається зростання виробництва. За останні два з половиною роки жодне з сільгосппідприємств району навіть не наблизилося до межі банкрутства.
Однак це не означає, що в галузі немає проблем. Дошкуляють погані кліматичні умови. Нинішнього року, зрештою, як і в попередні, ще на початку жнив тривогу в селян знову викликало формування ціни на новий врожай. І ці побоювання були небезпідставними. На жаль, у районі лише в кількох найбільших господарствах є сховища для якісного зберігання зерна, де можна притримати збіжжя до кращих часів, коли його вартість зросте. А решті знову доведеться збувати зерно за безцінь, позбавляючи власні господарства можливості отримати більш-менш пристойний прибуток, вкрай необхідний для модернізації виробництва.
Йшлося під час зустрічі й про інші проблеми. Зокрема, й про таку важливу для села, як ціна на молоко. Для сільгоспвиробників поки що її вдається утримувати на рівні 1,8 гривні за літр. Це не багато, хоча у населення переробники приймають за майже вдвічі меншу ціну.
Погіршується ситуація і з малим підприємництвом. Чимало селян району, щоб не сплачувати збільшені відрахування до Пенсійного фонду, воліють офіційно припинити свою підприємницьку діяльність. Зрозуміло, що більшість з них іде в «тінь».
На зустрічі чимало уваги було приділено також питанням освіти, охорони здоров’я тощо. Адже всі вони так чи інакше пов’язані з сільською економікою. Врешті, й голова райдержадміністрації зазначив: хоча в районі до цього завжди робили ставку на промисловість, нинішня криза засвідчила, що Охтирський район — сільськогосподарський і в економічному відношенні відчутно залежить від ситуації саме в сільській галузі.
глухий
// у знач. ім. глухи́й, хо́го, ч.; глуха́, хо́ї, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває.
Розуміється, як глуха в танцях! (Укр.. присл. 1955, 237);
О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Рильський, II, 1946,144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий.
Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Мирний, II, 1954, 217);
Хто ж зарадить лихові. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Чаб., Балкан. весна, 1960, 127).
2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки).
Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Фр., І, 1955, 81);
Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Л. Укр., III, 1952, 688);
Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія. 1956, 174)
3. Дуже зарослий, непрохідний, дикий, нерозчищений.
Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Мирний, IV, 1955, 157);
У глухім поліськім гаї, Там, де місяць спать лягає, Де ховатись звір привик, Проживає дід-лісник (Стельмах, Живі огні, 1954, 56).
4. Віддалений від культурних центрів, відсталий.
[Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Л. Укр., II, 1951, 460);
— Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Мик., II, 1957, 362);
З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір’ю… (Мирний, II, 1954, 181);
Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Собко, Вогонь. 1947, 204);
На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Головко, II, 1957, 7).
5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний.
Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Шевч., 1, 1951, 156);
Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Коз., Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг).
Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії, Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Бажан, Роки, 1957, 192).
6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.).
Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Котл., 1, 1952, 212);
В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Коцюб., III, 1956, 7);
*Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Тич., II, 1957, 33).
∆ Глуха́ кропива́ (Lатіит L.) — трав’яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча.
Садок теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур’яном, глухою кропивою (Мирний, IV, 1955, 205);
Глухи́й при́голосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий.
На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Худ. чит… 1955, 76).
◊ Глухи́й час; Глуха́ пора́ — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності.
Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Тич., III, 1957, 131);
Глуха́ ти́ша — цілковита тиша.
Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в’язницю (Фр., II, 1950, 280);
Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Горд., II, 1959, 245).
Значення в інших словниках
- глухий — (який не чує) глухуватий, туговухий, (притишений звук) приглушений, (неосвоєний ліс) дикий, незайманий. Словник синонімів Полюги
- глухий — глухи́й прикметник Орфографічний словник української мови
- глухий — (хто) ЯК ІМ. глухман, глушман; (звук) приглушений; (світ) нечуйний, байдужий; (- боротьбу) прихований; (гай) дикий, (шлях) відлюдний, безлюдний; (- село) віддалений; (паркан) суцільний, непроникний; (- осінь) пізній, глибокий; глухенький, глухуватий, г. приглуховатий, сил. глухий, як пень. Словник синонімів Караванського
- глухий — [глухий] м. (на) -хому/-х’ім, мн. -х’і Орфоепічний словник української мови
- глухий — -а, -е. 1》 Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухий, -хого, ч.; глуха, -хої, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глухий — ГЛУХИ́Й, а́, е́. 1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (прислів’я); Мовчить баба та своє провадить. Глуха, видко (М. Коцюбинський); Старий був зовсім глухий і ледве рухався від важкого ревматизму (З. Словник української мови у 20 томах
- глухий — Глухий, як недочує, то вигадає. Коли хто перекручує факт, або оповідання. Добре глухому, не каже нікому. Нікого не обмовляє. Мовчи глуха, то буде менше гріха. Як не знаєш добре справи, то і не оповідай. Не говори брехні, бо це гріх. Приповідки або українсько-народня філософія
- глухий — А, -е. Безпросвітний, безперспективний, безнадійний. Глухий варіант. Словник сучасного українського сленгу
- глухий — Глухань, глухар, глухенький, глухісінький, глухонімий, глухуватий, глушець, глушко, глушман, недочувайло, приглухуватий Фразеологічні синоніми: глуха тетеря; глухий, як пень; тугий на вухо Приповідки: Розуміється, як глуха в танцях. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати Словник синонімів Вусика
- глухий — загна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. Фразеологічний словник української мови
- глухий — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- глухий — Глухи́й, -ха́, -хе́; -хі́, -хи́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
